Максим Татаренко — Тигр 2025 року ФК Чернігів за версією вболівальників. Капітан, воротар і людина, яка не раз виручала команду в ключові моменти сезону, підсумовує насичений 2025-й: історичні матчі, психологічні виклики, відповідальність капітанської пов’язки та особливу мотивацію грати за прикордонне місто.
— Максиме, вітаємо зі званням Тигра 2025 року ФК Чернігів за версією наших вболівальників. Як тобі здається, завдяки чому, в першу чергу, ти зміг отримати таке звання?
— Дякую вболівальникам за підтримку. Думаю, це результат наполегливої праці, самовіддачі в кожному матчі та бажання завжди битися за команду. Без підтримки партнерів і тренерів цього б не було.
Обіцяю, що у 2026 році намагатимуся тримати планку та додавати нашим уболівальникам позитивних емоцій. Вони їм зараз дуже потрібні.
— Який момент у 2025 році тобі особисто запам’ятався найбільше?
— Напевно, це вихід нашої команди до Першої ліги. Точніше — повернення. Ми провели велику роботу, щоб досягти цієї цілі, а в матчах з Металургом показали, що гідні цього успіху. Це були яскраві емоції.
Вважаю, що нам по силах боротися в Першій лізі за місця в середині таблиці. Упевнений, що наступного року буде достатньо приводів пережити схожі відчуття.
— Опиши свої емоції після того самого сейву в серії пенальті 1/8 фіналу Кубку України з ФК Лісне.
— Це був момент чистих емоцій: адреналін, напруга й величезне полегшення водночас. Радий, що зміг допомогти «тиграм» і зробити свій внесок в історичну перемогу ФК Чернігів у Кубку України.
— Який матч у 2025 році став для тебе найскладнішим у психологічному плані?
— Кубковий матч проти Кривбасу. Ми показали досить хорошу гру проти одного з лідерів УПЛ, але поступилися в серії пенальті. Це було дуже неприємно.
— Що, на твою думку, було найкращим аспектом гри в обороні цього року, а що — найгіршим?
— Найкращим була командна дисципліна та взаємопідстраховка. Ми дедалі більше діяли як єдине ціле — це результат колосальної роботи, яку ми виконали з Валерієм Чорним.
А найгіршим були окремі втрати концентрації в ключові моменти матчів. Над цим нам ще потрібно серйозно працювати.
— Як оціниш власний прогрес за підсумками 2025 року?
— Напевно, краще нехай це оцінить тренерський штаб. Але приємно, що мою гру відзначають уболівальники та журналісти. Було приємно побачити своє прізвище у збірній першої частини чемпіонату. Ще є над чим працювати, і я намагатимусь щодня ставати кращим.
— Опиши свій досвід переходу протягом року з Другої ліги до Першої.
— Це був серйозний виклик. Швидкість гри, інтенсивність і відповідальність відчутно зросли. Також варто зазначити, що рівень Першої ліги цього сезону став значно вищим. Ворскла, Чорноморець, Інгулець, Лівий Берег — команди, які ще навесні грали в УПЛ. Буковина та Агробізнес уже готові конкурувати у найвищому дивізіоні. І ФК Чернігів на їхньому фоні виглядав дуже гідно.
— Над чим голкіпери клубу разом із тренерським штабом працювали найбільше цього року?
— Над грою ногами. Тренерський штаб вимагає від нас виходити з оборони переважно через короткий і середній пас. Це важлива частина нашої ігрової концепції, тому вимоги тут дуже високі.
— У 2025 році ти на повноцінній основі став капітаном ФК Чернігів. Як це відбулося?
— Перед стартом сезону 2025/26 відбулося традиційне голосування, і хлопці обрали мене капітаном. Це дуже приємно й відповідально водночас, тому намагаюся не підвести команду.
— Що для тебе означає бути капітаном ФК Чернігів у такий період?
— Це велика честь і відповідальність. У мене є татуювання з символами міста, і битися за це місто на полі — надзвичайно важливо для мене.
— Як змінився колектив протягом року — на полі та поза ним?
— Команда дуже зміцніла. На полі ми стали більш злагодженими, краще розуміємо один одного й підтримуємо у складні моменти. Поза полем — стали справжніми друзями, на яких можна покластися в будь-якій ситуації.
Як нещодавно сказав наш тренер, колектив — це візитна картка ФК Чернігів. Те, чим клуб вирізняється серед інших.
— Що цей рік розповів тобі про характер — твій і команди?
— Цей рік показав, що мій характер міцніший, ніж я думав. Я зміг залишатися зосередженим і рішучим навіть у складні моменти. Щодо команди — ми довели, що здатні об’єднуватися й долати труднощі разом.
Ми не можемо у 2026 році виходити на поле просто так. Ми — прикордонне місто, де люди щодня борються з ворогом і наслідками його атак. І ми маємо в кожному матчі битися за них і для них, віддаватися на 200%.
— З яким настроєм і очікуваннями команда входить у 2026 рік?
— З вірою у власні сили та бажанням продовжувати рости. Що буде далі — покаже час, але команда точно готова до нових викликів і цікавих пригод на футбольному полі.