Головний тренер ФК Чернігів – про матч з Локомотивом (1:1).
— Василю Анатолійовичу, сьогодні була дуже важка гра. Як оціните матч загалом?
— По-перше, хочу привітати всіх уболівальників і футбольну громадськість нашої країни з тим, що стартувала Перша ліга. Це офіційна гра. Я на настанові сказав хлопцям, що сьогодні для нас свято. Можна тренуватися, грати контрольні матчі, але офіційна гра є офіційною.
Звичайно, свій відбиток наклало те, що це перший матч чемпіонату. Є певна нервозність і невпевненість. Можливо, ще не всі перебувають в оптимальних кондиціях.
Якщо оцінювати гру загалом, мені сподобався наш перший тайм. У нас були непогані підходи й удари. Ми доводили м’яч до воріт суперника, але не змогли реалізувати свої можливості. Не пам’ятаю якихось небезпечних моментів біля наших воріт. Не скажу, що ми створили стовідсоткові нагоди, але частіше загрожували воротам суперника.
У другому таймі, приблизно після 60-ї хвилини, прикро було втратити через травму Валерія Рогозинського. Він давав нам якість, свіжість і був гострим у першому таймі. Можливо, ця травма трохи вибила нас із гри.
Ми зробили заміни, перебудувалися та намагалися продовжувати грати у свій футбол. Але припустилися прикрої позиційної помилки біля власних воріт — і нас одразу покарали. Таке траплялося й у контрольних матчах: перша груба помилка — і суперник відразу карає. Над цим потрібно працювати.
Добре, що ми змогли переламати гру. В останні хвилини перебудувалися на навалу, змушували хлопців бігти вперед і шукати щастя біля чужих воріт. Випустили Фатєєва другим нападником. Він високий, тому мав додати боротьби. Це спрацювало. Дуже раді, що змогли врятувати матч на останніх хвилинах.
— Як загалом оціните гру футболістів, які сьогодні дебютували за команду?
— Тут краще говорити про всю команду. Ми ще перебуваємо на етапі побудови. Прийшов новий тренерський штаб, додалися нові футболісти, з’явилися нові вимоги. Хлопці повинні пристосуватися до нас, а ми — до них.
Але вже є непогані проблиски гри. Хочу, щоб надалі їх ставало дедалі більше: щоб ми частіше грали з м’ячем і створювали більше гостроти біля воріт суперника.
— Якщо говорити про Дмитра Фатєєва: ви випустили його на останні хвилини. Чи можна сказати, що цей план спрацював?
— Звичайно. Коли програєш, а потім відігруєшся в компенсований час, нехай навіть завдяки навалі, — це означає, що ми дотиснули суперника й заробили очко.
Коли готували заміну, у мене було два варіанти: або підняти Плахтиря в напад, адже він високий і непогано грає головою, або випустити Фатєєва. Запитав Дмитра, кого перевести в напад. Він відповів: «Давайте мене». Тут у нас спрацювала певна синергія. Добре, що все так склалося.
Звичайно, хотілося б не доводити матчі до такого, а грати й забивати в дещо іншій манері. Але за наполегливість і характер я вдячний хлопцям — ми змогли здобути очко.